Резолюція Одеського круглого столу

Ми представники громадськості Одеської області надзвичайно стурбовані глибокою соціально-економічною і політичною кризою, яка з кожним днем посилюється в Україні.

На наше переконання, ця глобальна криза досягла такої глибини в нашій країні, перш за все, через помилкові і безвідповідальні дії української політичної «еліти».

Тому вихід з соціально-економічної кризи неможливий без одночасних радикальних кроків по розв'язанню кризи політичного, що, у свою чергу, вимагає кардинальних перетворень в системі суспільних відносин. Необхідно забезпечити реальну участь громадян в управлінні, як державою, так і своїм населеним пунктом, розширити можливості і повноваження громадських організацій по контролю і впливу на владу, затвердити верховенство цивільних прав і прав власності.

Ми також стурбовані тим, що подальше поглиблення кризи загрожуватиме самому існуванню української держави.

У зв'язку з цим, ми вважаємо, що для виходу з соціально-економічної кризи необхідно вжити наступних економічних заходів:

• розширити систему спрощеного оподаткування;
• ввести нульові кредитні ставки;
• скоротити соціальну складову бюджетів всіх рівнів;
• скоротити витрати на адміністрування виробничих і соціальних процесів;
• у взаємостосунках органів влади з середнім і малим бізнесом перейти на принцип «дозволено все, що не заборонене законом»;
• припинити збільшення податкового тиску на бізнес-структури для поповнення бюджету.
• утримуватися від зарубіжних кредитів, отримання яких обумовлюється політичними вимогами
• підвищити рівень ефективності боротьби з корупцією шляхом законодавчого спрощення процедур доказу корупційних діянь.
• повернути митні збори до колишніх ставок
• підготувати і прийняти повний пакет антикризових заходів
• сформувати «технічний Уряд» з професіоналів, без прив'язки до партійних квот.

У свою чергу, НУО можуть і повинні взяти активну участь в подоланні кризи в Україні.

Неурядові організації можуть створити мережу контактів і структуру взаємодії лідерів для вироблення і просування, антикризових заходів. Також НУО повинні мобілізувати весь свій досвід і ресурси для об'єднання потенціалу і координації всіх стихійних протестів, які виникають в Україні. Таке об'єднання необхідно організувати, як мінімум, на рівні створення інформаційної мережі і регулярних очних і заочних комунікацій суспільних об'єднань для спільного вироблення, узгодження і лобіювання антикризових заходів. Це, з одного боку, дасть можливість за допомогою енергії цих протестів примусити владу враховувати антикризові пропозиції громадськості. З другого боку, це дасть можливість направити протести в конструктивне русло і уникнути надзвичайних ситуацій. Зокрема, вважаємо за доцільне налагодити контакти з активно працюючими профспілками і переконувати їх висувати не тільки вузько галузеві, але загальноекономічні і політичні вимоги в рамках пропонованих Громадянською Асамблеєю заходів подолання кризи.

Окрім цього, НУО повинні максимально використовувати всі можливості законодавства для контролю і впливу на владу: проводити громадську експертизу законопроектів і рішень, що приймаються органами влади, моніторинг використовування бюджетних засобів і т.д.

Для подолання політичної кризи необхідно вжити наступних заходів:

• запустити механізми оновлення і самовдосконалення політичної еліти в Україні;
• змінити виборчу систему шляхом «прив'язки» депутатського корпусу до виборчих округ (при збереженні їх партійної приналежності)
• забезпечити реальну можливість відкликання депутата виборцями;
• провести корінну реформу місцевого самоврядування
• до виходу з кризи накласти мораторій на публічне обговорення на офіційному рівні питань, які викликають розкол українського суспільства: вступ в НАТО, російської мови і т. п.;
• оскільки реалізація вказаних заходів політичного характеру вимагає внесення змін в Конституцію, слід негайно приступити до підготовки поправок до діючого Основного Закону або до створення нової редакції Конституції України.

На думку учасників обговорення, ідеальної, з погляду суспільної легітимності, була б розробка і ухвалення нової редакції Конституції спеціально уповноваженим на це органом установчої влади - Конституційною Асамблеєю.

Процес підготовки нової редакції Конституції повинен бути максимально відкритим, прозорим і при безпосередній і прямій участі громадськості, супроводжуватися широким суспільним обговоренням.

Після ухвалення нової Конституції повинен бути введений мораторій, щонайменше, на 10 років, на внесення змін або ухвалення Конституції в іншій редакції.