Резолюція Запорізького регіонального обговорення

Українські держава і суспільство сьогодні перебувають у стані соціально-економічної і продовжуваної політичної криз, мінімізація і вихід з яких  погіршуються не тільки загальносвітовими кризовими явищами, але й більшою мірою спекуляціями на них тих людей, які мали би дбати про власний народ і країну.  Державні чиновники всіх рівнів, посадовці органів місцевого самоврядування, банкіри, власники і керівники виробничо-промислових  підприємств та інші представники так званої української еліти великою мірою сприяють не вирішенню, а поглибленню кризових явищ, намагаючись використати існуючі проблеми для власної користі.

За цих умов особливої актуальності набуває діяльність представників громадянського суспільства, що має на меті консолідацію здорових сил суспільства для виправлення існуючого становища.

Представники громадськості Запоріжжя, вважають за необхідне таке нагальне вирішення основних питань, що були винесені для обговорення:

1. Щодо діяльності громадського сектору в умовах соціально-економічної кризи:
   • активізація інформаційної кампанії та інших заходів щодо консолідації всіх здорових сил суспільства, а не розбрату за політичними, релігійними та іншими переконаннями;
   • формування позитиву через телебачення та інші ЗМІ, замість теперішнього нагнітання песимістичних і панічних настроїв;
   • проведення ряду круглих столів за участі представників НУО та малого і середнього бізнесу, органів державної влади тощо з метою визначення основних проблем та направлення звернень з пропозиціями щодо їх вирішення до органів влади та місцевого самоврядування;
   • ініціювання  створення системи яка б утруднювала безсистемні та необгрунтовані зміни до Конституції, іншого чинного законодавства;
   • стимулювання створення механізму ретельного добору серед кандидатів до політичної еліти, чиновництва, зокрема, можливе впровадження державної програми з перевірки їх придатності на поліграфах(тестування на професійність та моральність) тощо;
   • проведення люстрації представників влади, адже еліта,  яка не здатна вирішувати проблеми має бути змінена;
   • зобов'язання представників влади регулярно підвищувати свій рівень суспільних знань;
   • ініціювання реформи податкової і фінансової систем України,  з перекладанням податкового обтяження на тих, хто споживає більше ресурсів, шкодить довкіллю тощо, створення єдиної державної платіжної системи електронних грошей;
   • ініціювання системного реформування всіх органів державної влади, зокрема, і судової влади, та місцевого самоврядування та механізмів їх формування і діяльності;
   • забезпечення відкритості і прозорості влади, механізмів публічного прийняття важливих рішень за попередніх консультацій з громадськістю, експертами тощо.
   • лобіювання змін до виборчого законодавства, які б забезпечили реальну підзвітність обранців виборцям та повернули б громадянам України активне виборче право;
   • необхідне стимулювання влади на опрацювання механізмів зі створення робочих місць;
   • ініціювання процесів із формування середнього класу – як основи стабільної держави;
   • подальше впровадження і створення безкоштовних психологічних служб, консультацій з різних важливих для людей тематик, зокрема систем юридичних клінік тощо;
   • проведення діяльності з захисту найбільш вразливих і соціально незахищених груп населення;
   • інформування та консолідація суспільства, заходи з його демократизації, громадянського (патріотичного), правового виховання і освіти тощо;
   • діяльність з попередження і недопущення громадянських заворушень, можливих проявів насильства у зв'язку зі зростанням напруги в суспільстві;
   • практика застосування дорадчих органів, консультування органів влади та місцевого самоврядування, підтримка місцевих ініціатив, активне впровадження громадських слухань тощо;
   • потрібно зупинити банківські зловживання в умовах кризи, інфляції через кредитування тощо;
   • громадський контроль над державною владою, органами місцевого самоврядування, а також, бажано і банківськими установами, промисловими підприємствами тощо.
2. Щодо стратегічних кроків щодо подолання політичної кризи:
   • прийняття змін до виборчого законодавства, що передбачатимуть застосування пропорційної виборчої системи з преференційним голосуванням (пропорційна виборча система з голосуванням за відкриті списки кандидатів, за якої виборець голосує не за список в цілому, а за певного кандидата у списку, черговість проходження кандидатів до складу представницького органу визначається кількістю голосів, поданих за відповідних кандидатів від партії); необхідним також є забезпечення стабільності виборчого законодавства напередодні виборів, уніфікація правового регулювання виборів в Україні шляхом прийняття Виборчого кодексу та ретельна теоретико-практична підготовка всіх задіяних у виборах суб'єктів тощо.
   • впровадження Конституційної Асамблеї, для чого необхідним є  внесення змін до Розділу ХІІІ Конституції України в порядку, передбаченому цим же розділом, з наступним затвердженням цих змін на всеукраїнському референдумі.
3. Щодо проактивної діяльності громадськості в умовах кризи, що передбачає обговорення, визначення і проведення пріоритетних громадських кампаній вважаємо прийнятним і доцільним проведення таких як:
   • «Антикризова програма громадянського суспільства»;
   •  «Звільни місце для чесного та ефективного держслужбовця»;
   • «Місток до блага»;
   • «Непідкупний суддя» та інших, що будуть запропоновані громадськістю.

Учасники Запорізького обговорення ГАУ вважають за доцільне зробити регіональні круглі столи систематичними, та на виконання цього, запланувати проведення наступного  Запорізького Круглого столу у травні, залучивши до участі ще більшу кількість громадських організацій.

Підтримуємо необхідність звернення учасників Всеукраїнської надзвичайної Громадянської Асамблеї до вищих: Верховної Ради України, Президента України і Кабінету міністрів України та інших  органів держави і місцевого самоврядування з вимогою врахування позиції громадськості, створення дієвих механізмів взаємодії держави та громадянського суспільства у спільному вирішенні наявних проблем та негайного здійснення відповідних заходів щодо практичного втілення прийнятих рішень по виходу України з кризового стану на шлях сталого розвитку.