Резолюція ГАУ 2007: “Політична криза: позиції громадянського суспільства”

Ми, учасники Громадянської Асамблеї України, яка репрезентує близько 350 громадських об’єднань, констатуємо, що політична криза 2007 року була невідворотною і визначалася низкою політичних, юридичних, соціальних та культурних чинників. Політична криза в Україні почалася не 31 березня 2007 року і вона не завершиться проведенням виборів 30 вересня. Сучасна політична криза це не лише провал конституційної реформи, сумнівної легітимності, розвал конституційного судочинства, політична корупція, розпуск парламенту та позачергові вибори. Це лише результати процесу державотворення без опори на громадянське суспільство й без врахування політичних, економічних та соціальних інтересів більшої частини громадян. Це наслідок неспроможності політичної еліти сформувати чітку стратегію розвитку України в конкурентному світі, що стрімко глобалізується. Це наслідок успадкованої радянської форми української державності, нерозуміння взаємопов’язаності власних та національних інтересів, а також ігнорування державою першочерговості реалізації прав людини та громадянина. Усе це і є корінними причинами сучасної української кризи. Ця криза є викликом не лише для влади й політичних середовищ. Це виклик для всього суспільства і, в першу чергу, для нас, представників сотень громадянських організацій з усіх регіонів України.

Головна небезпека теперішньої політичної кризи – відсутність правил гри, які поділяються усіма громадянами і яких дотримуються усі політики. На рівні центральної влади відбулася фактична руйнація правового поля, а відповідно, правового каркасу держави, яким є Конституція, відбулось повне відчуження влади від громадян, перетворення влади на товар.

Тому ми, учасники Громадянської Асамблеї України, усвідомлюючи відповідальність перед усіма громадянами України, розуміючи особливість історичного моменту наближення позачергових парламентських виборів та необхідності перегляду Конституції України, заявляємо:

Конституція – це основні правила, що схвалюються й дотримуються суспільством, та на базі яких розвивається держава. Україна потребує нової Конституції – не компромісу еліт чи кланів, а справжнього нового суспільного договору.

Нова Конституція має реалізувати запит громадян на становлення й розвиток української держави. Саме тому Конституція має бути розроблена не секретаріатом Президента і ухвалена не Верховною Радою чи маніпулятивним референдумом, а виключно Конституційною Асамблеєю – установчим органом, який фактично засновує нову республіку, державу громадян.
Ми вимагаємо від Президента України, інших посадових осіб та провідних політичних сил:

1. Проведення чесної, прозорої та демократичної виборчої кампанії на основі конкуренції програм, а не спекулятивних чи маніпулятивних технологій, а тим більше тих, що спрямовані на розкол суспільства. Для інформування виборців про реалістичність передвиборчих обіцянок і наявність детальних програм розвитку країни доручаємо оргкомітету ГАУ провести опитування (анкетування) учасників виборчого процесу та порівняльний аналіз і проінформувати громадськість про його результати. Звертаємось до ЗМІ з проханням сприяти оприлюдненню цих результатів.
2. Ухвалення змін до Конституції, які, передбачатимуть скликання установчих зборів – Конституційної Асамблеї для прийняття нової Конституції України, делегати якої не будуть мати права обиратись до будь-яких органів державної влади протягом 10 років і ухвалять основний закон не для себе чи своїх партій, а для громадян держави. У випадку невиконання цієї вимоги ми будемо ініціювати проведення референдуму прямої дії згідно ст. 72 Конституції України, щодо зміни ст. 155, 156 Конституції України для запровадження інституту Конституційної Асамблеї.
3. Проведення громадських обговорень концепцій і проектів Конституції України та підготовки нової конституції як нового суспільного договору між громадянами України та ефективної моделі державного управління, яка здатна забезпечити успішний саморозвиток українського суспільства та конкурентноздатну економіку.
4. Впровадження змін до законодавства України, що передбачатимуть:
   • Створення ефективних інструментів впливу громадян на органи влади та контролю громадян за їх діями та діями їх посадових осіб, зокрема через ухвалення нової редакції Закону «Про об’єдання громадян».
   • Повернення громадянам права прямої участі у виборах без посередництва партій, запровадження системи відкритих регіональних списків або часткового повернення мажоритарної виборчої системи (в першу чергу при формуванні органів місцевого самоврядування), скасування партійного імперативного мандату.
   • Створення дієвих механізмів відповідальності представників влади, що обираються громадянами, за невиконання та недотримання передвиборчих програм, включаючи позбавлення посади чи мандату.
   • Реформу системи публічної адміністрації, розбудову системи незалежного судочинства, забезпечення незалежності спеціальних органів державної влади, які мають забезпечувати реалізацію прав громадян, свободу слова та баланс між владою і опозицією.

Як активісти громадських організацій України ми будемо:

• здійснювати широкі просвітницькі заходи з метою інформування українського суспільства про загрози, що існують перед ним, та пропозицій щодо їх подолання;
• проводити кампанії громадського впливу з метою ухвалення змін до законодавства України, перелічених у п. 4, скликання Конституційної Асамблеї, створення й реалізації стратегії розвитку України.
• активізувати участь громадян в суспільному житті та в управлінні громадою, регіоном, країною;
• виступати ініціатором партнерства між різними інституціями та пропонувати ефективні моделі вирішення місцевих, регіональних та національних проблем, у тому числі у вигляді конкретних законотворчих та нормотворчих пропозицій;
• контролювати дії органів влади та політичних сил з боку суспільства;
• захищати права громадян України на всіх рівнях.

Співгромадяни! Наша з Вами небайдужість, активність та послідовність є запорукою виведення України з кризи та побудови успішної української держави з опорою на інтереси громадянського суспільства.

24 липня 2007 року, м. Київ