Реліз: „Руки геть від Конституції!”
9 червня 2009 року в Києві відбулася прес-конференція, під час якої представники експертних і громадських середовищ висловили свою точку зору з приводу перманентних спроб політиків змінити Конституцію України у власних інтересах.
Віктор Чумак, директор програм політичного аналізу МЦПД: „Нещодавня спроба двох найбільших політичних сил України в черговий раз змінити Конституцію – це результат змови еліт з метою закріплення своєї влади на довгий термін, якщо не назавжди. Громадяни жодним чином не стали учасниками цього процесу. Таким чином, глибока конституційна і політична криза свідчить про дефіцит публічності. Саме публічність процесів може стати ознакою цивілізованості політикуму. Публічний шлях для конституційної реформи – це шлях реалізації народом своєї установчої влади. Завдяки цьому можуть бути створені такі правила для політиків, які будуть, по-перше, збалансованими, а по-друге, визнаними суспільством”.
В 2004 році Конституція України була кардинальним чином змінена в частині організації державної влади, чим зумовлено перманентний стан політичної кризи протягом останніх 4 років. Останнім часом чинними політичними лідерами України готувалась чергова спроба зміни Основного Закону України з метою узурпації влади декількома політичними силами України.
Ігор Когут, голова правління Лабораторії законодавчих ініціатив: „Дискусія, що точилася на минулому тижні в Громадянській Асамблеї України та Громадянському Конституційному Комітеті засвідчила готовність громадянського суспільства бути співвідповідальним за конституційний процес, за можливість реалізації установчої влади народу. В той же час, політичний клас виявився неспроможним домовлятися – про це свідчать положення конституційного проекту БЮТ та ПР, що завдяки ЗМІ став доступний для широкої громадськості. Адже двотурові вибори до парламенту – це спроба відійти від пошуку політичних компромісів”.
У зв’язку з неодноразовими посяганнями політиків на Основний Закон України, учасники прес-конференції нагадали політикам і можновладцям наступне:
„Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ” – стаття 5 Конституції України.
„Установча влада народу є виключним правом народу” – рішення Конституційного суду України (далі – КСУ) від 16 квітня 2008 року.
„Конституція України як Основний Закон держави за своєю юридичною природою є актом установчої влади, що належить народу” – рішення КСУ від 3 жовтня 1997 року.
„Прийняття Конституції України Верховною Радою України означало, що у даному випадку установча влада була здійснена парламентом” – рішення КСУ від 3 жовтня 1997 року
„Прийняття Конституції України Верховною Радою України було безпосереднім актом реалізації суверенітету народу, який тільки одноразово уповноважив Верховну Раду України на її прийняття” – рішення КСУ від 11 липня 1997 року.
„Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами” – стаття 5 Конституції України.
Зміст поняття „конституційний лад” в чинній Конституції та законодавстві України не визначений. Офіційних роз’яснень КСУ з цього приводу теж немає. Це обумовлює можливість політиків на власний розсуд вносити зміни до Основного Закону в обхід народу, адже вони, начебто, не призводять до зміни конституційного ладу.
„В науці конституційного права під поняттям конституційного ладу розуміється сукупність ВСІХ правовідносин, спричинених і закріплених Конституцією” - окрема думка судді КСУ Мачужак Я.В. стосовно рішення КСУ від 16 квітня 2008 року. Відтак, зміни до будь-якого розділу Конституції, а не лише до її розділів I, III, XIII, змінюють конституційний лад в країні.
З метою подолання конституційної нестабільності та правової кризи, учасники прес-конференції рекомендували Президенту України, народним депутатам України звернутися до Конституційного Суду України з проханням розтлумачити зміст юридичної категорії „конституційний лад”.
Олексій Толкачов, голова Громадського комітету національної безпеки України: „У вітчизняних політиків є два сценарії розвитку подій в Україні, і обидва – песимістичні. Перший сценарій полягає в переписуванні Конституції на догоду двом найбільшим політичним силам, знищення демократії та узурпацію влади в Україні. Цей сценарій намагалися нещодавно реалізувати, але він зірвався. Другий сценарій реальний – це жорсткі президентські вибори не на життя, а на смерть. Весь політикум буде битися за владу. При цьому ніхто в країні реально не буде дбати за подолання кризи і за добробут населення. Все це має дуже високі шанси завершитися соціальними потрясіннями та революцією”.
Водночас, учасники прес-конференції відзначили, що катастрофічно низький рівень довіри в суспільстві до законодавчої влади виключає можливість легітимного внесення парламентарями змін до Конституції України. Так, за результатами соціологічного дослідження Національного інституту стратегічних досліджень, 70,7% населення України сподіваються, що при здійсненні конституційної реформи думка народу буде запитана і врахована шляхом проведення всеукраїнського референдуму. З них 33,7% опитаних зазначили, що парламент необхідно усунути від конституційної реформи і віддати це питання на розгляд народу під час референдуму. Опитування проводилося 11-14 квітня та охопило 2006 респондентів з усіх куточків України. Похибка вибірки складає 2,3%.
Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва : „Країна перебуває у конституційному тупику. Президент намагався здійснити конституційну реформу і його законопроект зупинився в Верховній раді. Голова Уряду і лідер опозиції також намагались переписати Конституцію під власні потреби і також опинились у тупику. Верховна Рада України ухвалила новий закон про референдум, за яким змінити щось в Конституції також неможливо без проходження тексту змін через парламент. Усі спроби реформувати Конституцію впираються в тупик Верховної ради України.
Єдиний вихід з цього тупика – скликання спеціального органу установчої влади – Конституційної Асамблеї – для ухвалення нової Конституції України”.
В умовах, коли державна влада неефективна і практично втратила довіру населення, конституційна криза в Україні може бути розв’язана в легітимний спосіб лише через реалізацію установчої влади народом України. Це можливо через підготовку і скликання конституційної асамблеї (установчих зборів), які стануть спеціально уповноваженим легітимним органом для зміни або прийняття нової Конституції України.
Андрій Когут, секретар Громадянської Асамблеї України: „Для негайного усунення небезпеки суспільно-політичної дестабілізації країни Громадянська Асамблея України закликає представників усіх фракцій Верховної ради України негайно інституціоналізувати орган установчої влади – Конституційну Асамблею України, яка лише й буде уповноваженою приймати зміни до Конституції”
Учасники:
- Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва ;
- Ігор Коліушко, голова правління «Центру політико-правових реформ»;
- Андрій Когут, секретар Громадянської Асамблеї України
- Ігор Когут, голова правління Лабораторії законодавчих ініціатив;
- Олексій Толкачов, голова Громадського комітету національної безпеки України;
- Віктор Чумак, директор програм політичного аналізу МЦПД.
Версія для друку- 1551 перегляд
Send by email


Коментарі
1 comment postedВіктор Чумак, директор програм політичного аналізу МЦПД: „Нещодавня спроба двох найбільших політичних сил adult hosting України в черговий раз змінити Конституцію – це результат змови еліт з метою закріплення своєї влади на довгий термін, якщо не назавжди audio hosting. Громадяни жодним чином не стали учасниками цього процесу. Таким чином, глибока конституційна і політична криза свідчить про дефіцит публічності blog hosting. Саме публічність процесів може стати ознакою цивілізованості політикуму. Публічний шлях для конституційної реформи – це шлях реалізації народом своєї установчої влади joomla hosting. Завдяки цьому можуть бути створені такі правила для політиків, які будуть, по-перше, збалансованими, а по-друге, визнаними суспільством”.
Додати новий коментар