6. Відносини з США та участь у трансатлантичних процесах

Починаючи з 2002 року Україна офіційно проводить курс на євроатлантичну інтеграцію. В середині 90-х років було створено фундамент стратегічного партнерства між Україною та США. Втім, цей потенціал значною мірою залишається нереалізованим, а Україна так і не спромоглась ефективно скористатись фактом очевидного збігу основних національних інтересів США та України у життєво важливих для України питаннях, таких, як підтримка суверенітету та територіальної цілісності України, її демократичного розвитку та ринкових реформ.

Адміністрація Барака Обами та її пріоритети

Зовнішньополітичний порядок денний для США буде концентруватися на виняткових, стратегічних пріоритетах, успішне розв’язання або поразка щодо розв’язання яких природно будуть вимагати від України відповідного реагування та залучення, залишаючи прямі відносини США – Україна в статусі доповнювальних. США ведуть мову про наш регіон не в контексті того, що вони можуть зробити для Східної Європи, а що вони можуть зробити разом зі Східною  Європою.

Проблема війни в Афганістані. У разі неуспіху в Афганістан, політична та безпекова ситуації в регіоні може набути вкрай загрозливого характеру, маючи, в першу чергу, потенційну масштабну дестабілізацію в Пакистані, розповсюдження дій Талібану та Аль-Каїди, в тому числі, на європейську територію, різке збільшення постачання наркотиків та нелегальної зброї. Україна повинна усвідомити надзвичайні виклики війни в Афганістані і не намагатися абстрагуватись від них.

В таких умовах, з боку України логічними кроками є:
- надання повітряного простору та дозволу на транзитні  приземлення  для авіації США та країн-членів НАТО;
- надання максимально можливої допомоги у проведенні операцій «Active Endeavour»  та ISAF із залученням всіх українських засобів невійськового характеру (інженерні, медичні, освітні, юридичні, поліцейські, розвідувальні тощо), а також із залученням елементів військового характеру, передусім, використання українських вантажних літаків.
- можливе залучення українських спеціалістів для підготовки та тренування персоналу Афганської Національної армії та Афганської Національної поліції.

Іран та іранська ядерна програма. Стратегія США по відношенню до Ірану базується на двох постулатах: запобігти можливості домінування в регіоні Перської Затоки та Близького Сходу і запобігти можливості володіння Іраном ядерної зброї.

Виходячи з положенні пунктів 2, 4,  розділу II Хартії Україна-США про стратегічне партнерство, Україна може запропонувати:
- проведення політичних, оборонних та безпекових консультацій та вироблення дієвих рекомендацій у галузі нерозповсюдження зброї масового знищення та небезпечних технологій, шляхом дотримання міжнародних стандартів нерозповсюдження, особливо в рамках Ініціативи з безпеки нерозповсюдження, ядерної енергетики та енергетичної безпеки, маючи на увазі залучення Ірану до проекту Nabucco;
- використовувати можливості спільної діяльності розвідок, обмін розвідувальними даними між США та Україною;
- вироблення військових та військово-технічних рекомендацій між відповідними урядовими структурами США та України, особливо враховуючи постачання до Ірану комплексів ПРО.

Ірак: реконструкція та розвиток. Є майже очевидним, що задеклароване Бараком Обамою повне виведення американських військ із країни до кінця 2011 року не відбудеться. Адміністрація США сфокусує свої дії на двох ключових напрямках: відновлення та розбудова економіко-соціального потенціалу Іраку з концентрацією на нафтопереробну промисловість та розвиток демократичних та громадянських інститутів іракського суспільства.

Пріоритети для України у відносинах із США щодо Іраку:
- проведення політичних та безпекових консультації із США та вироблення пропозицій щодо участі у діях по відновленню Іраку;
- розширення участі в розвитку іракського сектору безпеки та оборони, в тому числі й в рамках американських програм;
-  участь у економічних, соціальних та торгівельних програмах реконструкції та розвитку, з особливою увагою до можливості участі українських компаній та організацій в галузі нафтодобування та транзиту.

Протиракетна оборона. Якщо Україні буде запропоновано взяти участь у розвитку нової архітектури інсталяції ПРО в Європі, тоді найбільш вірогідні наступні варіанти для такої участі:  - залучення українських наявних технічних можливостей, а також можливостей військово-промислового комплексу, в різноманітних форматах для використання в системах ПРО; - залучення українських можливостей в автономному форматі для надання відповідної оперативної інформації військовим та безпековим структурам США.

Відносини США-Росія та позиціонування України. Нові підходи Адміністрації США будуть зосереджені на проблематиці ядерних програм Ірану, елементів боротьбі з міжнародним тероризмом, розвитку НАТО, в тому числі політики розширення Організації, енергетичної політики, недопущення виникнення «зон впливу та інтересу».

Ключові позиції в порядку денному відносин між США та РФ прямо або опосередковано повинні бути спроектовані й на Україну, враховуючи, що формально вони знайшли свій вираз у відповідних положення Хартії Україна - США про стратегічне партнерство.

Зокрема, розділ І (пункти 1,3) підтверджує принципи підтримки суверенітету, незалежності, територіальної цілісності й непорушності кордонів одне одного. Позиція США, зокрема, по відношенню до необхідності виведення ЧФ РФ з Криму у визначені терміни може бути однією із вирішальних.

У розділі ІІ (пункти 2, 4) підкреслюється, що «партнерство в галузі оборони та безпеки між Україною та Сполученими Штатами Америки є вигідним як для обох країн, так і для регіону». У цьому ракурсі, треба розглядати можливість передачі з боку США ВМС України американських кораблів та нових атакуючих підводних човнів класу Virginia.

Міжнародна торгівля та економіка. Враховуючи, що проблема захисту інтелектуальної власності є однією з головних з усього спектру торгівельно-економічних відносин між обома країнами, Україна повинна неухильно дотримуватися та сприяти захисту прав інтелектуальної власності, а також максимально сприяти захисту іноземних інвестицій та прав інвесторів в Україні. Дуже важливим елементом стає співпраця банківського сектору та сектору надання небанківських фінасових послуг.

Проблематика змін клімату. Дана проблематика є однією з наріжних у порядку денному нинішньої Адміністрації США. В рамках Пріоритетів співробітництва Україна-США (Дорожня карта від 31 березня 2008 р.) повинні ініціюватися спільні проекти, спрямовані на вирішення проблем зміну клімату, проводитися постійні консультації з метою вироблення узгоджених позицій.

Енергетична безпека. Україна та США мають розвивати співпрацю в енергетичному секторі, базуючись на відповідних положеннях, зафіксованих в Хартії Україна - США про стратегічне партнерство. Зокрема, інтенсифікувати діяльність двосторонньої групи з питань енергетичної безпеки; інтенсифікувати тристоронній діалог з ЄС щодо посилення енергетичної безпеки; США повинні сприяти модернізації потужностей української газотранспортної інфраструктури, в тому числі, завдяки підтримці ЄАПТК; Україна має використовувати наявні можливості розвитку власної ядерної енергетики за підтримки США, в першу чергу, завдяки постачанню ядерного палива для українських АЕС; за патронату ЄС та підтримки США може розпочатися реалізація запропонованої українськими експертами «Ініціативи енергетичної транспаретності безпеки».

Зміцнення демократії та контакти між людьми. Традиційні, але надзвичайно важливі теми зміцнення верховенства права, реформ правової системи й правоохоронних органів, боротьба з корупцією залишаються одними з ключових для підтримки реформ, поширення демократичних основ в Україні та яким США будуть всіляко сприяти.

Серед ключових положень в сфері активізації контактів між людьми, які зафіксовані в Хартії Україна - США про стратегічне партнерство ( розділ V, пункти  1, 2) необхідно зазначити сприяння культурним та соціальним обмінам та діяльності в рамках таких ініціатив, як Програма Фулбрайта, програма обмінів для майбутніх лідерів (FLEX), студентські обміни (UGRAD) та інші.

Також існує нагальна потреба встановлення стійких контактів та їх можливої формалізації між недержавними дослідницькими та аналітичними структурами України та США, які фокусують свою діяльність, в першу чергу, на проблематиці міжнародної політики, безпеки та оборони, економічного розвитку.

Необхідно розпочати переговорний процес заради  лібералізації візового режиму для поїздок громадян України до США.

США мають розпочати діяльність американського представницького офісу (або Консульства США в Криму) згідно положення пункту 4, розділу V, Хартії Україна - США про стратегічне партнерство. 

НАТО: перспективи стратегічної трансформації та Україна

Україна має переосмислити та модернізувати свою євроатлантичну інтеграційну політику, яка має розвиватися з урахуванням трансформаційних процесів, що відбуваються в НАТО. Україна має стати реальним учасником стратегічних дебатів із ключових викликів безпеки євроатлантичному простору, й така потреба збігається з початком вирішальних дебатів навколо підготовки та майбутнього прийняття нової Стратегічної Концепції Альянсу.

Проект нової Стратегічної Концепції має бути підготовлений до осені 2010 року й ухвалений на саміті НАТО в Лісабоні наприкінці 2010 року. Можна передбачити, що дуже важка боротьба у зв’язку з пошуком компромісу, якщо він буде можливий, розгорнеться навколо наступних ключових положень та які повинні бути спроектовані на стратегію відносин між Україною та НАТО .
- Стаття 5 Вашингтонського Договору. З перших хвилин після підписання Вашингтонського договору існували, причому по обидва боки Атлантики, сумніви в надійності гарантій статті 5, яка ніколи й не перед¬бачала обов’язкової саме військової підтримки з боку союзників.
- Правило консенсусу. Реалії XXI століття просто не дозволяють подальше продовження функціонування організації в рамках ухвалення рішень на основі винятково принципу консенсусу.
- Принцип непрямого воєнного стримування. Альянс повинен мати у своєму розпорядженні такі військові можливості, рівень розвитку яких зробить просто безглуздим для будь-якого потенційного суперника проводити політику погроз або залякування..
- Проблематика розвитку ядерної зброї. Чи зможе НАТО розвинути ядерний потенціал стримування, здатний захищати не лише членів організації, а й її партнерів?
- Виклики подальшого розширення. Концепція традиційного розширення Організації добігла свого завершення. Критерії вступу стануть кардинально іншими. Час «споживачів» у Альянсі скінчився.

У грудні 2008 року Альянс вирішив розпочати реалізацію для України нових інструментів інтеграції – Річних національних програм (РНП). Вони мають бути, по-перше, бути максимально деполітизованими, проте амбіційними, по-друге, вперше дати можливість Україні стати реальним учасником стратегічних дебатів із ключових викликів безпеки євроатлантичному простору.

Уперше в історії відносин між НАТО і Україною виконання українською стороною взятих на себе зобов’язань у рамках реалізації РНП та інших додаткових інструментів має бути узгоджене як із пріоритетами розвитку самого Альянсу, так і з програмами реформування у країнах-членах. РНП, як бажане, має базуватися на відповідях на запитання, які є ключовими для інтеграційного розвитку відносин між Україною і НАТО:
– по-перше, чи збігатиметься українське бачення безпеки та оборони з відповідним баченням із боку НАТО на далекосяжну перспективу?
– по-друге, як забезпечити збіг стратегічного бачення майбутнього альянсу з євроатлантичними устремліннями України?
– по-третє, як скорегувати українську євроатлантичну стратегію відповідно до нових стратегічних цілей НАТО і публічно обґрунтувати таку корекцію?

Вищеперелічені ключові питання можуть стати базовими для можливого залучення України до підготовки нової Стратегічної концепції НАТО – свого роду конституції НАТО. Україна має бути залучена, хай навіть неформально, до цього процесу, і має бути здатною адекватно відповісти на ключові питання в процесі підготовки та затвердження нової Стратегічної концепції.

Практичні пріоритети:
По-перше, необхідно переосмислити структуру РНП з огляду модернізацію формату відносин Україна-НАТО.

По-друге, зосередитись на ключових проблемах, які прямо чи опосередковано пов’язані зі сферами безпеки і оборони як України зокрема, так і євроатлантичного простору в цілому.

По-третє, серйозному переформатуванню й адаптації підлягають чинні інститути та юридична база відносин між Альянсом і Україною. У цьому контексті необхідно всіляко вітати підвищення статусу й політичної ваги Комісії Україна-НАТО, яка стає ключовою організацією у процесі імплементації нових інструментів інтеграції, зокрема, та однією із найвідповідальніших ланок відносин України з Альянсом. 

Сучасним і майбутнім викликам мають відповідати Стратегія національної безпеки, Військова доктрина, Оборонні огляди, дух і зміст яких мусять відповідати духу та змісту нової Стратегічної концепції НАТО. Між Україною та Сполученими Штатами Америки в рамках консультацій з питань оборони вже виконується високорівнева практична робота, яка безпосередньо спрямована як на адаптацію зазначених документів, так і вироблення рекомендацій для України в рамках робочих груп «Стратегічні питання оборонного співробітництва» та «Військове співробітництво, воєнна реформа та взаємосумісність з НАТО».

По-четверте, координація інформаційних кампаній та громадської дипломатії України і НАТО. Роль недержавних аналітичних організацій як України, так і НАТО у синхронізації дій повинна стати однією з ключових.

По-п’яте, оптимізація та посилення внутрішнього і зовнішнього контролю, зокрема, з боку НАТО.

По-шосте, однозначно необхідна імплементація нових фінансових інтеграційних інструментів, а також модифікування і забезпечення прозорості наявних фінансових механізмів підтримки та розвитку.